«Виховання без невдач»
Cтосунки батьків з дітьми
Томас Гордон
Визнаний новатор у галузі психології освіти Томас Гордон пропонує підхід, який допоможе батькам у вихованні відповідальних і дисциплінованих дітей. Метод однаково ефективно діє у всіх відносинах: вдома – між чоловіком і дружиною; на роботі – між співробітниками й керівництвом; в школі – між учнями, вчителями.
Книга стала бестселером. Вона допомогла змінити життя мільйонів людей.
Підхід, який розробив і описав автор у цій книжці, упродовж усіх років став відомим методом налагодження комунікації і вирішення конфліктів. Мало хто сьогодні не чув про активне слухання, Я – повідомлення і безпрограшний метод вирішення конфліктів.
Коли люди використовують методи і вміння, описані в цій книзі, їх відносини стають більш демократичними. Такі відносини приносять відчуття затишку і психічне здоров’я. Коли люди відчувають, що їх приймають такими, як вони є, коли можуть вільно висловлювати свою думку і брати участь у спільному прийнятті рішень, що зачіпають їх інтереси, вони мають адекватну самооцінку і більше впевнені в собі.
У книзі розглядаються наступні питання:
- як треба слухати, щоб діти з нами говорили: мова прийняття;
- як застосовувати навички активного слухання;
- як вислуховувати малюків, які ще не вміють говорити;
- як говорити, щоб діти нас слухали;
- що таке Я — повідомлення і як правильно його застосовувати;
- виправлення не прийнятної поведінки через зміну оточення;
- методи вирішення конфліктів між батьками та дітьми;
- батьківський авторитет;
- як уникнути конфліктів, змінивши самих себе;
«10 кроків які псують дитину»
Дон Антоніо Мацці
Автор цієї книжки узагальнив негативний батьківський досвід. І подає способи, до яких часто вдаються у виховному процесі сучасні батьки, навіть не підозрюючи про результати.
Батьки і матері мають можливість мовби з боку побачити себе у сім’ї, усвідомити свої помилки, а також ознайомитись з порадами автора щодо належного виховання.
Як можна зіпсувати свою дитину?
- розпещуйте її;
- задовольняйтеся трійкою з мінусом;
- роздавайте нещирі ласки;
- уникайте спілкування з нею;
- огортайте її посиленою опікою;
- напихайте її різними солодощами;
- приковуйте її до телевізора;
- зніміть з себе будь-яку відповідальність;
- залишайте її нудьгувати;
- прикиньтеся лише тоді, коли вона стане дорослою;
«10 помилок добрих батьків: як їх уникнути»
Кевін Стід
Автор книги — клінічний психолог, який спеціалізується на лікуванні розладів поведінки в дітей і підлітків, переконує, що ми можемо бути чудовими батьками, треба тільки захотіти.
Незважаючи на те, що батьки хочуть якнайліпше виховати своїх дітей, часом вони допускають серйозні помилки у вихованні.
ПОМИЛКА 1. Прищеплення помилкових переконань.
«Мушу бути найліпшим у всьому»
« Я вартий того чого досягнув»
« Негативні почуття погані»
« Усі мусять любити мене»
« Чинити помилки і просити про допомогу – це погано»
ПОМИЛКА 2. Несвідоме провокування поганої поведінки.
Батьки мусять навчитися помічати, коли їхні діти поводяться добре, й винагороджувати їх за це увагою та похвалою.
Батьки мусять зміцнювати відсутність негативної поведінки. Інакше кажучи, якщо дитина поводиться не відповідним чином, батьки повинні хвалити її тоді, коли така поведінка не проявляється.
ПОМИЛКА 3. Брак послідовності.
Послідовність означає, що люди у своїй діяльності керуються прийнятими правилами й логікою.
Послідовна структура дає дитині почуття безпеки, передбачуваності й контролю. А отже, діти не мусять більше перевіряти своєю поведінкою, якими є межі батьківської терплячості й витримки.
ПОМИЛКА 4. Пастки на шляху до порозуміння.
Щоби спілкування з дітьми було відкритим та ефективним, вони мусять відчувати, що батьки справді вислуховують їх з великою й щирою увагою.
Якщо батьки завжди будуть готові до розмови з дітьми й проявляти себе як добрий слухач, то завдяки цьому можна створити атмосферу, котра породить у душі дитини почуття безпеки й надзвичайно потрібну для ефективного та відкритого спілкування довіру.
ПОМИЛКА 5. «Зроблю це за тебе».
Розв’язуючи проблеми за дітей, ми породжуємо в них злість і поглиблюємо їхню залежність від нас.
За кожної нагоди дозволяйте дітям учитися на логічних наслідках своїх дій.
Діти не повинні вчитися на власних помилках лише тоді, коли це загрожує їхній безпеці або порушує права інших осіб. Допомагайте дітям вирішувати проблеми тільки тоді, коли ваше втручання є конче потрібним.
ПОМИЛКА 6. «Ми проти них».
Одним з найефективніших методів, який батьки можуть використовувати для створення атмосфери співпраці, є сімейні зустрічі.
Діти які почуваються цінними членами «сімейної команди», охочіше співпрацюють з батьками й беруть участь у вирішенні спільних проблем.
Вказівки стосовно проведення сімейних зустрічей:
- сімейні зустрічі повинні відбуватися регулярно в заздалегідь призначений час;
- слід підтримувати відкрите спілкування;
- кожен член сім’ї повинен мати шанс висловитися;
- здебільшого ліпше спочатку дати змогу висловитися дітям;
- сім’я повинна прагнути досягти порозуміння стосовно кожного конкретного питання, але остаточне рішення завжди приймають батьки;
ПОМИЛКА 7. Залізна дисципліна.
Мета дисципліни – не намагання довести, хто має слухняність, а хто ні.
Мета дисципліни – змінити поведінку, через яку виникають проблеми.
Застосовуйте дисципліну у відповідний момент. Не пробуйте запроваджувати її, коли Ви злі.
ПОМИЛКА 8. «Роби те, що кажу, а не те, що роблю»
Про наші базові переконання й цінності, — тобто про те, що робить нас такими якими ми є, — дітям чітко й виразно розповідають наші дії. Те, що ми робимо, має на них набагато більший вплив, аніж те, що ми говоримо.
Щоб уникнути поганого прикладу, мусимо постійно стежити за тим, що повідомляємо дитині своїми вчинками.
Діти і підлітки можуть потрапляти під негативний вплив ровесників і засобів масової інформації, але найчастіше життєві цінності й схеми поведінки переймають від батьків.
ПОМИЛКА 9. Ігнорування потреб й труднощів дитини.
Батьків повинна занепокоїти поведінка дитини. яка спричиняє проблеми, якщо вона не минає тривалий час, є дуже інтенсивною або заважає дитині виконувати її щоденні функції.
У деяких дітей проявляються ознаки розладів, які вимагають втручання фахівців у галузі охорони психічного здоров’я, лікарів і вчителів. Так наприклад:
- синдром дефіциту уваги й гіперактивності;
- розлади які виникають під час процесу навчання;
- дитяча депресія;
- невроз страху;
- фобії;
ПОМИЛКА 10. Стримування природної радості життя й зацікавлення світом.
Навчаючи дітей самостійності й відповідальності, батьки також повинні плекати в них їхнє природне зацікавлення світом і радість, яку вони приносять у наше життя.
Якщо Ви вирішили бути активними батьками, то це може стати одним з найприємніших переживань вашого життя.
Порадник для батьків Піно Пелігріно
«МИСТЕЦТВО ВИХОВАННЯ»
Призначенням цієї книги є конкретна допомога, сповнена розумінням проблем, які будуть поставлені перед вами щодня.
Діти – для виховання, сталь – для гартування!
Виховання – нелегка справа. Особливо у наш час. Один батько сказав жартома: «Коли ми нарешті навчилися знаходити всі відповіді, змінилися всі запитанні!»
Автор дає компетентні поради, як вирішувати складні проблеми, що виникають у процесі спілкування з дітьми.
Коли казати «НІ» коли — «ТАК»? «Так» і «Ні» — це два коротких слова котрі можуть мати тривалі наслідки: можуть спричинитися до виховання людини щасливої або людини нещасливої.
Благословенні примхи. Будьте уважні до примх, якщо вони з’являються надто часто. Найімовірніше, дитина поводить себе так не тому, що є злою за своєю природою, а наприклад, тому, що до цього її спонукає оточення або наше ставлення до неї.
Відверто про брехню. Дитина може брехати з різних причин: — надто буйна уява, — вірність почуттям (щоб не зрадити), — з певною метою, — здобути нашу любов, — привернути увагу, — для самозахисту, — щоб замести сліди.
Без страху про страх. Страх паралізує емоції, притупляє гостроту сприйняття. Тому пильнуймо аби він не вийшов з під контролю. А тому потрібно знати звідки береться страх, та вміти виховати сміливу дитину.
Чому? Чому? Це запитання є доказом того, що розум дитини є жвавий і кмітливий. Ця книга навчить стати майстрами у відповідях на важкі дитячі запитання. Неправильна відповідь може загальмувати соціальний розвиток дитини, віддалити її від нас, породити недовіру до оточення.
- Матусю, що таке смерть? Чому про неї потрібно говорити, та як про неї казати? Важливим буде врахувати ритм розвитку та індивідуальну вразливість конкретної дитини.
- Увімкнений телевізор – вимкнена дитина. Слово телебачення має для нас асоціюватися не лише з руйнівним впливом, але і з вихованням. Усе залежить як ми зможемо з нього скористатися. Корисним будуть 10 телевізійних правил.
- Покласти край лихослів’ю. Навчання гарного мовлення може стати першим кроком у духовному оздоровленні суспільства.
- Віддавати чи не віддавати дитину у дитячий садок. Дитячий садок — це міст, який єднає дім із цілим світом. Саме тут дитина навчиться долати труднощі без допомоги батьків.
- Чи казки лякають? Ні! Вони сприяють дозріванню дітей і звільняють їх від страху. Розповідання казок має бути мистецтвом, якого треба вчитися.
- Наша дитина шульга. Що робити?
- Давати кишенькові гроші чи ні! Гроші- це палиця, що має два кінці: можуть бути корисні, але можуть усе знищити.
- Народився барат: народився комплекс «Каїна». Головна мета батьків допомогти дитині зрозуміти, що у світі вистачить місця усім.
- Усиновлення, удочеріння…..чи сказати про це? Дитині важливо мати не так батьків які її народили, як мати батька і матір які нею опікуються і навчать жити цьому світі.
Бажати виховати попри все. Будьте завжди взірцем, не переставайте любити дитину, — не гризіться роздумами ( в чому ваша вина ), — не забувайте про молитву, — не переставайте вірити.
Як бачимо, на сторінках цієї книги багато знаків питання. Однак тут немає загадок, які неможливо розв’язати. І тому батьки мусять вчитися мистецтву виховання, адже йдеться про здоров’я, фізичне і психічне, власних дітей.
«ЯК ГОВОРИТИ ЩОБ ДІТИ НАС СЛУХАЛИ»
Г. Норман Райт
Книга Др. Г. Нормана Райта допоможе батькам пізнати унікальність своєї дитини, як правильно слухати її, вибирати час для розмови і налагоджувати взаємини з дитиною. Також дізнаєтесь як правильно будувати стосунки з донькою та сином підліткового віку.
Батькам котрі бажають знайти спільну мову зі своєю дитиною потрібно опанувати мову любові своєї дитини, щоб краще розуміти її. Якщо ми зацікавлені, щоб наша дитина виростала гармонійною особистістю з нею потрібно бути у взаємо розумінні, навчитись розмовляти мовою любові. Ніколи не можна принижувати дитину, бо це одна з найбільш руйнівних форм осуду.
Іноді ми вважаємо, що знаємо думку своїх дітей, а натомість запитайте у них, і дозвольте їм розповісти про себе.
Ви здивуєтесь!!!
Адель Фабер , Елейн Мазліш
Львів, видавництво «Свічадо» 2010
Це порадник для батьків, які за допомогою якого вони можуть самостійно опановувати нові методи спілкування, для батьків, які хочуть навчитися говорити так, щоб діти слухали, і слухати так, щоб діти говорили.
Автори книжки пропонують нові методи спілкування з дітьми, дають практичні поради, які перевірені як на власному багато річному досвіді, так і на досвіді багатьох тисяч людей.
Автори пропонують нові виховні методи та практичні способи впровадження їх у життя, одночасно ліквідуючи старі виховні зразки. Намагаються розірвати замкнене коло непотрібних нотацій, які передавались з покоління в покоління. Прагнуть залишити своїм дітям інший спадок : такий спосіб спілкування, який вони зможуть застосовувати до кінця свого життя у контактах із батьками, друзями, співробітниками, а також зі своїми дітьми.
В книжці подані вправи та поради, які полегшують спілкування з дітьми. Представляючи причини виховних поразок та вказуючи шлях їх уникнення, автори показують, що батьківство та материнство можуть приносити задоволення. І саме в цій книжці показано, як це здійснити!
На сторінках книжки зображені малюнки, щоб навіть найбільш заклопотані батьки могли подивитися і швидко пригадати потрібну модель. В ній зібрані сотні прикладів, діалогів, щоб полегшити батькам засвоїти мистецтво спілкування з дітьми.
Ця книжка-порадник рекомендована всім, хто відчуває необхідність покращити взаємо розуміння у власній сім’ї, поглибити доброзичливість та повагу до почуттів, потреб та прав кожного члена родини та зробити спільне життя щасливішим.
Ця книжка-порадник рекомендована мамам, татам, дідусям та бабусям, психологам, педагогам, учителям та усім, хто хоче приятелювати з дітьми.