Оленку скерувала у притулок служба у справах дітей. Мама в неї- алкоголічка, роботи не має. Як вони жили досі- Бог знає. За три місяці перебування у притулку питання її влаштування так і не вирішилось. А щоб не мати проблем, місцеві керівники вирішили прийняти рішення — повернути дитину в сім’ю.
Читать далее
Архив рубрики: Історії Дітей
КАЛІЧКА
«Навіщо ви його приймаєте? Що ми з ним робити будемо? Та ж від нього всі діти втікатимуть! Та ж на нього дивитись страшно!- кричали в унісон над директором інтернату методист і лікар, не встидаючись ні мене, ні дитини . Йому, напевно, було незручно переді мною: винувато весь час відводив очі, хоча погоджувався з ними, бо не заперечував.
«СИРОТА»
-Ой,мама моя пішла! Ой, стійте, стійте, он то- мама моя!- Андрію, в кожній жінці, що проходить повз нашої машини ввижається мати.
ВИШОТРАВКА
Йому вже 16. Він виростав на наших очах. Після смерті батьків малий Вишотравка був влаштований в інтернат, а опіку над дитиною оформила бабуся. Але в інтернаті не було друзів, ображали однолітки . Тому Микола весь час втікав, раз за разом потрапляючи в притулок. Його відмивали, виводили воші, перевдягали. Директор інтернату кожен раз ридав гіркими слізьми: «Що я маю з ним робити? Не встигнеш привести його назад, як він знов втече?»
СВІТ, В ЯКОМУ Я ЖИВУ. ІСТОРІЇ ПРО ДІТЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЛИ У ПРИТУЛКУ.
Даний збірник дитячих історій був підготовлений мною для учасників координаційної ради, організованої ОДА за участю працівників міліції, служби у справах дітей, освіти, медицини,голів опікунських рад .Основною задачею збірника було змінити стереотип негативного відношення посадових осіб ,відповідальних за долю дитини до дітей вулиці, довести до усвідомлення того, що діти знаходяться за межами сімейного виховання не тому, що вони є поганими, а тому, що їм погано,і вони дуже потребують нашої допомоги, більше того: часом дитина опиняється на вулиці через байдужість посадовця.
