-СКІЛЬКИ ТОБІ РОКІВ?

-4

-ЩО ТИ РОБИШ У ЛЬВОВІ?

-ПРИЇХАВ ПОЇЗДОМ ЗІ СЕСТРОЮ ЗА ПЕТАРДАМИ.

-СКІЛЬКИ РОКІВ СЕСТРІ?

-П’ЯТЬ.

-ДЕ ВЗЯЛИ ГРОШІ?

-НАКОЛЯДУВАЛИ.

-ВДОМА КРІМ ТЕБЕ ДІТИ Є?

-НАС- П’ЯТЕРО.

-ЩО РОБИТЬ МАМА? НА РОБОТУ ХОДИТЬ?

-ГОРІЛКУ П’Є.

-МАМА ВАС ДОГЛЯДАЄ?

-НЕ ЗНАЮ.

-ЩО МАМА ГОТУВАЛА НА СВЯТУ ВЕЧЕРЮ? /span/span КУТЯ БУЛА, А ЩЕ ЩО?

-НІЧОГО НЕ БУЛО. І КУТІ НЕ БУЛО. МАМА КАЗАЛА : «ПИЙТЕ ВОДУ І ЛЯГАЙТЕ СПАТИ,

БО ЇСТИ НЕМА НІЧОГО!..

Шановний читачу!

Якщо ти думаєш, що тут вибрано найтрагічніші долі дітей, то нажаль, помиляєшся. Я підібрала найтиповіші випадки. Мені хотілось би, щоб ти, ознайомившись з ними , ближче побачив сьогоднішню дитину, зрозумів її проблеми, і, найголовніше, захотів їй допомогти.

Я вберегла твоє серце від болю, що його відчула на собі 16-літня дівчинка, яку на очах двох менших братиків зґвалтував батько, а сам повісився на одвірку. І перелякані діти цілу ніч не зводили очей з мертвого висячого тіла. Лиш вранці, просунувши найменшого через кватирку, дали знати сусідам про свою біду. Батька ховало село, а трьох осиротілих діточок везли в притулок.

Ти ніколи не дізнаєшся, що відчувало мале хлопча, яке жило з двома старшими братами, що побирались на смітниках, аби прожити черговий день, і яке, одного разу, вбігши до хати, побачило, як покотилась йому під ноги голова старшого брата, котру відрубав брат середній.

Ти ніколи не дізнаєшся, яким було прощення для двох сестричок, матері яких — рідні сестри — зарізали одна одну на очах у своїх дітей через чоловіка.

Я не розказала тобі про кричущу байдужість чиновників, яка призвела до того, що двоє малих дітей два роки жили на ринку в картонних коробках; Що троє неповнолітніх дітей (найменшому -2,5 роки) після того, як батьки були засуджені, кілька місяців виживали тільки з того, що знаходив на смітниках старший брат — семикласник.

Я не сказала тобі, що в сусідній з твоєю квартирі продали дитину, що в сусіднім з твоїм будинку, на горищі чи в підвалі ночують голодні, замерзлі діти, обділені любов’ю, увагою. Їх-10, а може-20, а може — більше. Відкрий свої двері: може котресь з них гріється зараз на сходовій клітці твого під’їзду.

Їхня біль не має меж. Їхні душі черствіють, а серця перетворюються в каміння. Завтра ти зустрінешся з ними на вулиці.

Завтра прийде час розплати!

В дану збірку не внесені всі історії , які ввійшли в збірник 2003 року.

Жодна з історій не є надуманою, у притулку знаходяться особові справи та фотографії всіх дітей, що є героями вищеподаних розповідей.