Чотирьохрічного Олега привезли в притулок Свідки Єгови. Батьків- наркоманів забрала міліція. Дитина залишилась сама. Правда, в хаті, з якої зробили притон, проживали друзі матері. Їх було так багато, що й не зрозумієш: хто ж з них опікувався дитиною? Напевно, ніхто. Над хлопчиком знущалися: кололи голками, робили надрізи ножем, закопували в сніг, палили запальничками. Вже в стані коми, отруєного, віруючі відібрали в «добрих людей» дитину, пригрозивши подати в суд, і відвезли в реанімацію. А після видужання- привезли до нас.

В ту ж ніч мені подзвонили і попередили: нікому не признаватись, що дитина в притулку, бо в лікарню, де лежав Олег, вже приїздили підозрілі молодики з мобільними телефонами на машині без номерів. Вранці біля брами притулку мене дійсно чекала іномарка зі знятими номерами, і один з чотирьох мужчин, років сорока, з погрозами почав вимагати хлопця. Він, бачите, його дядько, в нього в руках — завірений нотаріусом папір (правда, ще без підпису матері), що він є опікуном дитини, і що йому довірено розпоряджатися майном сім’ї. А підпис? — не біда. Начальник тюрми, де знаходиться мати, вже знає ситуацію. Через півгодини він організує зустріч, і всі формальності будуть завершені.

Дитину ми не віддали. Були повідомлені всі необхідні інстанції. Мені ще довго дзвонили,погрожуючи розправою. Хлопчик влаштований в дитячий будинок. Його постійно відвідують ті самі Свідки Єгови,які в свій час спасли. Всі чекають,що мама скоро звільниться.

А ЩО ЧЕКАЄ ЙОГО ДАЛІ???