КАЛІЧКА

«Навіщо ви його приймаєте? Що ми з ним робити будемо? Та ж від нього всі діти втікатимуть! Та ж на нього дивитись страшно!- кричали в унісон над директором інтернату методист і лікар, не встидаючись ні мене, ні дитини . Йому, напевно, було незручно переді мною: винувато весь час відводив очі, хоча погоджувався з ними, бо не заперечував.

Я судорожно стискаю руку малого Юрка, котрий є винуватцем подій, та той сидить мовчки, ніби все, що тут відбувається його навіть не цікавить.: в очах нема болю, він покірно сприймає образи, що кидають йому в обличчя чужі тьоті- «педагоги».

Сталевим обручем стискається серце. Скільки? Скільки ще випробувань звалитися на те дитинча, щоби хтось нарешті простягнув йому руку допомоги, проявив співчуття, зрозумів.

Юрку було три роки, коли залишений в черговий раз матір»ю самим, він обварився кип»ятком. Не виживе- одностайно констатували лікарі, та операцію якось, на тяп-ляп зробили. А воно взяло і вижило. Мамка, правда, викрала з лікарні, не долікувавши, бо, бачиш, ніколи їй там його пильнувати. А ще через три роки бабуся з матір»ю просто викинули дитину з дому: мама поїхала в світи влаштовувати своє життя, а бабуся, після того, як ми її знайшли, поставила Юрка перед себе і зі словами:» А що я з ним робити буду? Навіщо він мені такий здався?»-підштовхнула його вперед, прямісінько до мене в руки… Минуло аж кілька днів, поки всі звикли до Юрка. Він ніколи не бавився з дітьми, ніколи нічого не просив. І лише пізніше ми дізнались, що по ночах під одіялом дитя гризло скалічені руки і тихо скавуліло від болю, бо боялось пожалітись: свиняча шкіра,що пересаджена під час операції, не давала рости- викручувала пальці, стягувала підборіддя і вуха аж до грудей…

Йому зробили ряд операцій, щоб хоч трохи підправити помилки та привести до Божого вигляду. Але термін перебування в притулку обмежений. І зараз я залишаю Юрка тут, серед чужих йому людей. Лікарі сказали, що через три роки необхідно буде провести повторні лікувальні заходи.

Чи стане цей дім рідним для хлопчика? ГОСПОДИ! ПОШЛИ ЦІЙ ДИТИНІ СИЛИ І МУДРОСТІ ВИЖИТИ В ТАКОМУ НЕСПРАВЕДЛИВОМУ ДЛЯ НЕЇ СВІТІ!