Десь о дванадцятій годині ночі до мене передзвонив черговий з режиму: В притулок прийшла Віолетта, просить прийняти її. Каже: мама в запої вже другий тиждень, святкує Михайла. Кличу дівчинку до трубки: «Дай домашній телефон».

Місяць тому дівчинку привела в притулок мама: « Я написала заяву про відмову від дитини.Віолетта обманює, дома не хоче жити, краде. Винесла з хати все, що можна. Вже сусідів почала обкрадати. Жодні методи не впливають. Розпадається сім’я: через неї мене хоче покинути чоловік…»

Місяць воювали з матір’ю. Нарешті дитина повернена в сім’ю. І ось, знов — чергова оказія.

Дзвоню додому. 24.00; 00.30хв. Телефон не відповідає. На другий день — субота, вихідний. Їду в притулок. Виясняю причини: ЧОМУ? Дзвоню при Віолетті додому. Бере трубку мати:» Віолетта в черговий раз обікрала моїх знайомих. Я вчора її шукала на вокзалі з сусідкою до другої години ночі…

КУДИ Я ДІНУ ВІОЛЕТТУ? ХТОСЬ НАРЕШТІ ЗРОЗУМІЄ, ЩО ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВКРАЙ НЕОБХІДНІ? ХТО СКАЖЕ, ЩО НІ?