ВИШОТРАВКА

Йому вже 16. Він виростав на наших очах. Після смерті батьків малий Вишотравка був влаштований в інтернат, а опіку над дитиною оформила бабуся. Але в інтернаті не було друзів, ображали однолітки . Тому Микола весь час втікав, раз за разом потрапляючи в притулок. Його відмивали, виводили воші, перевдягали. Директор інтернату кожен раз ридав гіркими слізьми: «Що я маю з ним робити? Не встигнеш привести його назад, як він знов втече?»

І він втікав. Бабуся то просила, то кляла. Нарешті- відмовилась від хлопця. Документи повинні були бути передані в інтернат для дітей, позбавлених батьківської опіки, однак, по дорозі загубились.

Вже третій рік він нічий, нікому не потрібен. На наші повідомлення про чергове перебування дитини в притулку відповіді не надходять. В рік Микола потрапляє в наш заклад по два-три рази. Більше тижня не затримується: то виламає грати, то розіб»є двері. Ніколи сам не втікає- тягне за собою інших погрозами, заманюванням.

Востаннє хлопчина потрапив до нас перед святом Миколая.

«Як ти виріс! Дай хоч подивлюсь на тебе»- простягнула руку до дитини, щоб погладити по голові, як завше роблю, і з жахом побачила, як хлопчисько весь зібгавсь в клубок, мов загнаний звір, як блиснув звіриний оскал, жорстокий погляд: «Відпусти мене! Чуєш? Я все одно втечу! Я головою вікна бити буду! Я кров»ю писатиму по стінах! Я стіну вигризу, а тут не буду!»

Вночі він черговий раз утік, розігнувши грати. Через кілька днів я побачила його на одній з проміжних станцій по дорозі в Трускавець. З вікна потяга було видно , як Вишотравка і ще п»ятеро хлопців-однолітків перепинили підвипившого чоловіка. Той розмахував безпомічно руками, а діти, як хижаки, все тісніше стискали його в кільце. На станції дядько був самотній. Чи прийшов хтось йому на допомогу- не знаю : електричка рушила з місця.

СКІЛЬКИ ЇХ, ТАКИХ, ЯК ВІН, НІКОМУ НЕ ПОТРІБНИХ І ЗАБУТИХ ВСІМА? ЧІТКОЇ СТАТИСТИКИ НЕМА. ЮНІСЕФ ЗАЯВЛЯЄ, ЩО ЇХ МІЛЬЙОН, БІЛЬШЕ, ЯК ДІЮЧА АРМІЯ. ЗАВТРА ВСІ ВОНИ ВИЙДУТЬ НА ВУЛИЦЮ. ЗАВТРА МИ БУДЕМО ПЛАТИТИ ЇМ ЗА ГРІХИ, ЗА БАЙДУЖІСТЬ.

ЗАВТРА ПРИЙДЕ ЧАС РОЗПАЛАТИ!