Діти народжуються з різними характером і різними розумовими здібностями. Чи відомо вам про вісім типів інтелекту і той факт що кожна дитина народжується з унікальним поєднанням кожного з них? Деякі з цих типів інтелекту можуть вас здивувати:
- Окремі діти мають високий емоційний інтелект і унікальну здатність налагоджувати і зберігати здорові стосунки з іншими і собою. Вони володіють своїми почуттями і здатні співчувати іншим.
- Ті,хто має високий науковий інтелект,добре вчаться у школі,тому вони можуть сидіти,слухати ,вчитися, сприймати й розуміти. Проте це не означає,що вони здатні застосовувати ці знання чи конструктивно використовувати їх у житті.
- Існує фізичний інтелект. Такі діти досягають успіхів у спорті а також підтримують добру фізичну форму.
- Деякі діти обдаровані творчим інтелектом і мають розвиненішу уяву. Коли цю уяву стимулювати такий інтелект зростає. Часто вони не стандартно мислять, виявляють більшу оригінальність і творять у власний спосіб.
- Інші діти мають художній інтелект,і їх цікавить малювання ,література ,акторська гра,спів,гра на музичному інструменті і таке інше.
- Прагматичний інтелект властивий дітям ,які більше зосереджені на практичному,а не на інтелектуальному. Вони хочуть того ,що доречне і корисне. Вони прагнуть використовувати ефективні засоби.
- Інтуїтивний інтелект характерний для дітей, які просто знають. Щоб засвоїти інформацію, їм не потрібного спеціального навчання. Вони мають шосте чуття і можуть засвоїти інформацію,не знаючи всіх деталей.
- Деякі діти мають особливий інтелект. Певні типи інтелекту в них набагато розвиненіші,ніж інші. Видається що всі яйця в них зібрані в один кошик. Їм треба розвивати свої особливі навички, а також використовувати сторонню допомогу для інших типів інтелекту.
До яких типів інтелекту має схильність ваша дитина?Пам’ятайте, що двоє дітей,які мають обдарування в тій самій царині інтелекту, виявлятимуть його інакше через специфіку характеру й середовища. Наприклад, одна людина може бути екстравертом (психічний склад якого характеризується направленістю на зовнішній світ і діяльність у ньому, зацікавленістю в основному зовнішніми предметами), а інша інтровертом (психічний склад якого характеризується зосередженістю на своєму внутрішньому світі, зверненістю на самого себе,замкнутістю, споглядальністю).
Найважливіше, щоб дитина не зосереджувалася винятково на своїх перевагах, втрачаючи можливості в інших царинах свого життя ,що може утворити дисбаланс. Завдання батьків полягає в тому, щоб сприяти повноцінному розвиткові дитини, утримуючись від спокуси заохочувати лише сильні якості своїх дітей.
